… Був чи не був Я помічений часом своїм …

Справжнє свято сьогодні відбулось в читальному залі Тисменицької РБ для шанувальників поетичного слова . На  літературну зустріч, присвячену світлій пам’яті такої ж світлої людини – правдолюба, поета, прозаїка, публіциста, журналіста – Івана Низового, завітала його донька Леся Низова.

Хочемо зазначити, що ініціатором проведення цього літературного зібрання стала наша краянка, письменниця і поетеса п. Адель Станіславська .З нею і її сестрою, до речі також письменницею Віталією Савченко , яка була присутня на зустрічі також, уже зав’язались справжні партнерські стосунки.

Усі присутні ознайомились з найцікавішими сторінками життєпису цього величного поета, з його громадсько-культурним життям, з його літературною спадщиною, яка звучала з уст його доньки і ведучих.  Підкреслити патріотичні і ліричні мотиви у поезії допомогли музичні паузи в перервах між віршами, які дарували нам, зокрема : тріо «Калинове намисто» -керівник п. Олександра Сендецька, квартет «Нонаккорд» -керівник п. Роман Середюк, вокальний ансамбль «Два кольори» – керівник п. Тамара Березіцька.

Коли закінчилась зустріч, в усіх присутніх, а це були і представники влади, і місцева інтелігенція, і прості люди, читачі – в усіх них горіли очі. А це свідчить проте, що Іван Низовий – справжній поет, не вмре у пам’яті народній. Він збудував свій пам’ятник із слів і рим, із радощів і жалів, і віри, надії та любові. І житиме він доти, доки живі його читачі і шанувальники.

 

 

You can leave a response, or trackback from your own site.

Leave a Reply

Powered by WordPress | Designed by: WordPress Themes | Thanks to Top WordPress Themes, Premium WordPress Themes and