«…То була година

Чорна, не весела.

Виросли могили,

Опустіли села.

Повалялись хати…»

                                                                                                                        Іван Хоменко

Дзвони людської невмирущої пам’яті про страшні події в нашій вітчизняній історії, що відбувалися понад вісімдесят вісім років тому і носять болючу назву “Голодомор”, лунають у ці дні по всій Землі. Кількість невинно убієнних тим голодом, напевно, ніхто і ніколи не підрахує точно.

Голодомор став для нас не лише символом чергової спроби винищення України, як нації, а й дуже серйозним уроком. Гадаю з нього ми повинні почерпнути для себе весь можливий досвід та знання.

«На душі щем, а на очах сльози – прикро… Боляче за наш народ, що пережив не лише демографічний, а й національний удар. Українців поставили на коліна, зламали, витиснули всі соки, подерли пазурами до крові, вийняли серце і розтоптали. І це хвилює … Не дозволимо нехтувати душами тих, хто загинув голодною смертю… Вірте, моліться, пам’ятайте і запаліть свічу – свічу скорботи…»

    Христина КУПЛЬОВСЬКА

Ми, і всі 48 мільйонів, що залишилися живими, можемо, мусимо і будемо пам’ятати ту страшну сторінку нашої історії. Ми пам’ятаємо! Ми сильні!