21 листопада Україна святкує День Гідності та Свободи. Свято пам’яті  на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності. Події цього дня, хоч і відбувались у різні роки і з незначним інтервалом, та  залишили глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Не в прийнятих документах – папір все стерпить, не в прізвищах лідерів – вони змінювалися і будуть змінюватися. Їх ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. Процес не завершено. Бо історія штука не скороспішна. Коли ж завершиться – будуть і правильні рішення, і справжні лідери. Те, що ми всього цього не відчуваємо, пояснюється одним: ми надто ще наближені до тих подій, надто емоційно сприймаємо їх. З кожною новою річницею Майданів  ми маємо змогу осягнути більш повну картину того, що сталося. Але, мабудь, має пройти ще чимало часу…

Ніколи не кажіть, що ідеали Майданів сплюндровані, їх надії не справдилися, а рішення не виконані. Це – неправда!